ПОПІ́ДРУ́Ч, присл., діал. Попідруки. Вона не вагується показати перед всіма людьми свою любов, не вагується з своїм милим попідруч іти через церков, поміж народ (Фр., XVI, 1955, 88).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 205.