ПОПІДСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. Підставити що-небудь (про багатьох); підставити багато чогось. Попідставляють до сонця біляві голови хлопці, і стружка так і летить з-під ножа (Головко, І, 1957, 191); Попідставляти відра під ринви.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 205.