ПОПІЛЬНУ́ХА, ПОПІЛЬНЮ́ХА, и, ж., діал. Попелиця. До схід сонця посадить розсаду — не поїсть попільнюха, ні мушка (Горд., Чужу ниву.., 1939. 80).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 207.