Попіля нар. = Побіля. Ухопив же го попіля коня, попіля коня, близько стременя. Гол. II. 29.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 332.
Що oзначає слово - "попіля"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.