ПОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОРОДИ́ТИ, роджу́, ро́диш, док.
1. тільки док., перех. і без додатка. Дати життя дитині, народити немовля (про жінку). Породила мати сина В зеленій діброві, Дала йому карі очі І чорнії брови (Шевч., І, 1963, 226); — Не та мати, що на світ породила, а та мати, що вигодувала… (Л. Янов., І, 1959, 347); Одна мати породила Степана й Василя Чижмарів, обом дала вона здоров’я, незвичайну вроду, та не дала їм однакової вдачі (Скл., Карпати, II, 1954, 195); // рідко. Стати батьком (про чоловіка). — Стій і не ворушись, — промовив Тарас. — Я тебе породив, я тебе і вб’ю! — І Тарас, відступивши назад на два кроки, зняв рушницю (Довж., І, 1958, 264).
◊ Як (у чо́му) ма́ти [на світ] породи́ла — те саме, що Як ма́ти народи́ла (роди́ла) (див. мати1). Перед людьми явився Плачинда в чому на світ мати породила… (Стельмах, І, 1962, 57).
2. перех., перен. Давати початок чому-небудь, створювати щось; бути причиною виникнення, появи чого-небудь. Соціалізм розв’язав велику соціальну проблему — ліквідував експлуататорські класи і причини, що породжують експлуатацію людини людиною (Програма КПРС, 1961, 13); [Надія:] В житті і так багато всяких неприємностей. Нащо про них згадувати?.. Це дуже шкодить здоров’ю і породжує гіпертонію… (Корн., II, 1955, 286); // Створювати передумови для виникнення, появи кого-, чого-небудь. Чесна праця героїв породжує (Укр.. присл.., 1955, 346); — Люби трудовий народ, який тебе породив, борися за його щастя, бо в щасті всього народу знайдеш ти і своє власне щастя (Шиян, Іван —мужицький син, 1959, 6); // Пробуджувати, виклика́ти в кому-небудь якісь почуття, думки і т. ін. Чиєсь горе ставало і його горем, породжувало обурення і гнів (Стельмах, І, 1962, 351); Покинувши витирати руки, він [лікар] схопив капелюха і вибіг з кімнати.. Поведінка лікаря породила в Олені недобрі підозріння (Вільде, Сестри.., 1958, 94).
3. тільки док., перех. і неперех., розм. Дати врожай. Як вірить переказам людським, Вперше у Фрігії хліб колосистий земля породила (Зеров, Вибр., 1966, 176).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 265.