ПОРО́ДЖУВАТИСЯ, ується, недок., ПОРОДИ́ТИСЯ, ро́диться, док.
1. тільки док., розм. Народитися, з’явитися на світ. Сестра в гущині тернівка породила з великими муками, і поки була не при пам’яті, я задавив дитину і сказав сестрі, що воно породилось неживе… (Стор., І, 1957, 351); // Народитися (про всіх або багатьох). Натура не створила Жадних владарів; без сховів, Без кишень на наших шкурах Всі на світ ми породились (Л. Укр., IV, 1954, 153).
2. тільки недок., перен. Виникати, з’являтися, створюватися. Чим довше існує пісня, тим більше породжується її варіантів, які іноді взагалі втрачають ознаки своєї першооснови (Нар. тв. та етн., 1, 1957, 43).
3. тільки недок., перен. Пас. до поро́джувати 2. Один був парубок на селі, про якого Ганна розповідала.. з тим непідробним захопленням, яке породжується лише справжнім коханням (Руд., Остання шабля, 1959, 171).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 265.