ПОРОЗПО́РЮВАТИСЯ, юється, док. Розпоротися (про шви, сукні і т. ін.); розпоротися в багатьох місцях (про що-небудь зшите).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 277.