ПОРОЗСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех.
1. Розставити, розмістити в різних місцях усе або багато чого-небудь, усіх або багатьох. Титар познімав з воза горшки, миски, макітри, ринки, глечики та покришки й порозставляв той крам кругом ганка [ганку] (Н.-Лев., III, 1956, 93); * Образно. Хитрий, досвідчений Іващенко зумів навіть у неоглядних просторах цього краю тісно порозставляти пастки (Сміл., Зустрічі, 1936, 161); // Розподілити, направити для виконання яких-небудь доручень, якої-небудь роботи всіх або багатьох. Поки партійна організація зростатиме, треба розумно порозставляти на об’єкти тих комуністів, які є (Ткач, Плем’я.., 1961, 27).
◊ Порозставля́ти ву́ха — те саме, що Розста́вити ву́ха (про всіх або багатьох) (див. розставля́ти).
2. Збільшивши відстань між чим-небудь, розсунути багато чогось.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 278.