ПО́РПАННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. по́рпати і по́рпатися. Після порпання в скрині він звідти видобув «Овода» (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 74); По кількамісячнім порпанню потішив [адвокат] о. Квінтіліана радісною новиною (Фр., VIII, 1952, 76).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 288.