ПОРТУЛА́К, у, ч. (Portulaca L.). Трав’яниста сланка рослина з м’ясистим листям та ніжними різнокольоровими квітками; окремі види культивують як овочеву або декоративну рослину. На самій скелі цілі букети великих блакитних квіток.., капорців, миртів у цвіту, портулаку (Коцюб., III, 1956, 333); Портулак. Використовується для влаштування низьких (15 см) чудових килимів з різнокольоровими квітками (Озелен. колг. села, 1955, 213); До шпинатних належить шпинат, мангольд і портулак городній (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 239).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 291.