ПОРТУПЕ́Я, ї, ж. Плечовий або поясний ремінь, до якого пристібують холодну зброю, польову сумку тощо. На порозі в шинелі, обперезаній навхрест портупеєю, в сивій смушковій ушанці виросла постать офіцера з майорськими погонами на плечах (Рибак, Час.., 1960, 281); Відтоді ж [з часів фінської війни] на правах людини майже військової Спартак носить оцю гімнастьорку і портупею та пояс з мідною командирською пряжкою, що поблискує на ньому й зараз (Гончар, Людина.., 1960, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 292.