ПОРУБА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док., розм. Рубатися, битися холодною зброєю якийсь час. Б’ються [козаки з ордою], порубались, Знову полетіли, І шапки червоні Десь геть-геть замріли!.. (Щог., Поезії, 1958, 230); Ми розгорнулися у лаву і ринули під крики «слава!» на лаву ворога. Тепер ми порубаємося добре (Сос., II, 1958, 409).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 293.