ПОРУМ’ЯНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.
1. Стати рум’яним; // Почервоніти. Страх була Мелася соромляжа, і як загледить чужого чоловіка, то не те що личечко, а і ніжечки, здається, малесечкі порум’яніють втікаючи (Вовчок, І, 1956, 339).
2. Запектися або засмажитися до утворення світло-коричневої шкуринки; зарум’янитися. — Може, ви нашої картоплі спробуєте? У банячку її варила, води трохи википіло, то гляньте, як позапікалась, порум’яніла (Гуц., З горіха.., 1967, 71).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 294.