ПОРЯДКУВА́ТИСЯ, у́ється, недок., діал. Ставати впорядкованим, набувати правильного або звичного розміщення, розташування; упорядковуватися. Десь-колись заблискувала в його очах радісна іскорка, немов якісь давно порвані нитки в його душі розмотуються, порядкуються наново (Фр., IV, 1950, 397).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 302.