ПОСВІ́ДНИК, а, ч., юр. Особа, що дає показання на допиті або в суді як свідок.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 311.
Що oзначає слово - "посвідник"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.