ПОСЕРЕ́ДИНІ.
1. присл. місця. У середині, в центрі або недалеко від центра чого-небудь. Крейсер зайшов.. до гавані і став посередині (Ю. Янов., II, 1958, 109); Золотоноша кругом хороша, .. округи вода, посередині біда (Номис, 1864, № 727); // Між двома особами або предметами. Дорогою додому всі три йшли поруч. Юзя посередині (Л. Укр., III, 1952, 653); Вечеря була, як на святвечір: Данька посадили на покуті, посередині, мати з Вутанькою сіли по боках (Гончар, II, 1959, 144); На царині, де обривається перед лугом лінія плотів, отець Вікентій стрічає трьох у лискучих сукнях дівчат: посередині висока і худюща, а до неї, мов полив’яні горшки-близнята, поприлипали низькі тілисті сестри (Стельмах, І, 1962, 416); — Повний корабель, або фрегат, має троє мачт: попереду фок-мачту, посередині грот-мачту й позаду крайц-мачту (Ю. Янов., II, 1958, 79); // перен. Не приставши, не приєднавшися ні до кого. Самі Чуплаки від бідаків відірвалися, а до багатіїв не прибилися, та так і зависли посередині, ні сюди ні туди (Чорн., Визвол. земля, 1959, 16).
2. присл. часу, рідко. У середньому віці. Багато на світі таких бабів. Не красне їх життя змолоду й посередині, а під старість —.. гине під плотом (Коцюб., І, 1955, 457).
3. прийм., з род. в. Уживається при означенні предмета, місця, простору і т. ін., в середині, в центрі або недалеко від центра якого міститься щось, перебуває хто-небудь чи відбувається якась дія; посеред. Посередині ярмарку народ тече, як в берегах річка (Коцюб., II, 1955, 240); Посередині кімнати великий стіл і крісло, в якому сидить комендант (Автом., Так народж. зорі, 1960, 251); Посередині юрти спускалися зверху шнури й китиці, призначення яких важко було одразу відгадати (Тулуб, В степу.., 1964, 164); Йонька примостився на кормі, Тимко з веслом посередині човна (Тют., Вир, 1964, 255); // Уживається з назвою дії або процесу, на час проходження яких припадає інша дія. А що обід приходився посередині лекції, його лишали обідати (Коцюб., І, 1955, 405).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 316.