ПОСКАВУЧА́ТИ і ПОСКАВЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. Скавучати якийсь час. Трохи згодом надворі все стихло: собака поскавучала та й замовкла (Коцюб., І, 1955, 244).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 331.