ПОСКОРО́ДЖЕНИЙ, а, е, с. г. Дієпр. пас. мин. ч. до поскоро́дити. * Образно. Лежав [Бронко] отак, втупивши зір у небо, поскороджене ребристими хмаринами (Вільде, Сестри.., 1958, 222).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 333.