ПОСЛА́БЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. посла́бити і посла́битися. Цар підтримував усі заходи Никона щодо зміцнення церкви, але не хотів послаблення своєї влади (Іст. СРСР, І, 1956, 179); Вітер має періодичний характер. Добові зміни його біля землі відзначаються посиленням серед дня і послабленням увечері (Наука.., 8, 1956, 35); Один із найяскравіших проявів старіння організму — різке зниження його м’язової працездатності, послаблення і сповільнення м’язових одиниць (Знання.., 3, 1965, 5); Найважливішим показником послаблення релігійного впливу в Радянській країні є те, що релігія тепер вже не відіграє помітної ролі в побуті віруючих (Нар. тв. та етн., 5, 1964, 18); Мирне співіснування держав з різним суспільним ладом, ідею якого твердо і послідовно відстоює наша партія, зовсім не означає послаблення класової боротьби на міжнародній арені (Наука.., 8, 1963, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 337.