ПОСЛИЗНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., розм. Те саме, що посковзну́тися. Як послизнувся, та й упав (Сл. Гр.); Робітники де-не-де чіплялися за перекинутий через річку канат, щоб не послизнутися (Тулуб, Людолови, II, 1957, 155); Звичайно, у альпіністів бувають і невдачі, часом котрийсь і послизнеться (Рильський, III, 1956, 119).
◊ І язико́м не послизну́вшись — і разу не затнувшись, анітрохи не задумавшись.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 339.