ПОСЛІДКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.
1. Піти, рушити слідом за ким-, чим-небудь.
2. Слідкувати за ким-, чим-небудь якийсь час.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 339.