ПОСПРО́ДУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Поступово, одне за одним спродати все. Як нема його [чоловіка], то все жінка жаліється людям: «Які хаточки були придбані, які славні — поспродував» (Вовчок, І, 1955, 217); Вони поспродували, що мали, зібрали грошей, діждались теплих днів і весною розпрощались з отаманом та й рушили в далеку дорогу (Н.-Лев., II, 1956, 254).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 360.