ПОСТО́ПТУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Стоптати багато пар взуття (також про багатьох).
2. Стерти ходінням багато чого-небудь. — Краса злиняє, сині жупани зносяться, цвяшки постоптує [Грицько], а господарства він із роду не провадив і серце в його жорстоке (Барв., Опов.., 1902, 279).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 377.