ПОСТРУПІ́ЛИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до пострупі́ти. При вході на базар, по самому базару — руки й руки. Пострупілі від морозів, порепані від холодних вітрів, брудні, худючі, страшні руки голоду (Збан., Сеспель, 1961, 335).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 382.