ПО́СТУПКА, и, ж.
1. Добровільна відмова від чого-небудь на користь когось іншого або заради чогось.
2. Повна або часткова згода з ким-небудь у чомусь; відмова від своїх намірів, поглядів і т. ін. на чиюсь вимогу. — Ми цей раз поступаємось перед вами, але ж ця поступка є ніщо інше, як великодушна ласка властей (Козл., Ю. Крук, 1957, 435); // Повне або часткове задоволення чиїхсь вимог, звичайно викликане посиленням класової боротьби, зміною соціальних умов тощо. .. земська реформа була однією з тих поступок, які відбила у самодержавного уряду хвиля суспільного заворушення і революційного натиску (Ленін, 5, 1969, 32); Поступками і подачками монополістичний капітал намагається відвернути робітників від класової боротьби, розширити і зміцнити соціальну базу свого панування (Ком. Укр., 1, 1970, 80); // Тимчасове послаблення боротьби проти якої-небудь ідеології, політики, системи поглядів і т. ін. В ідеологічній боротьбі не можна допускати компромісів, вагань, поступок (Мист., 1, 1967, 3); Кожна поступка поганому смакові позначається на ідейному звучанні спектаклю, знижує його вплив на глядача (Мист., 6, 1964, 29); // Згода з ким-небудь в окремому питанні заради досягнення певної мети; компроміс. Ленінська політика мирного співіснування означає, що дві антагоністичні системи, які існують на нашій планеті — соціалістична і капіталістична, — визнали, що вони можуть жити без війни, тобто співіснувати. Це і є компроміс, це і є взаємна поступка (Рад. Укр., 7.XI 1962, 2).
Іти́ (піти́) на по́ступки: а) послаблювати свої вимоги або й зовсім відмовлятись від них, підкоряючись кому-, чому-небудь. Щоденна гризня та колотнеча нарешті втомили й невтомного Терентія: він пішов на поступки. Щось його зробило добрішим і лагіднішим до Якова (Стельмах, І, 1962, 594); Було ясно: Шіллінг краще залишить свій стадіон порожнім, ніж піде на поступки (Собко, Стадіон, 1954, 260); б) частково або повністю задовольняти чиїсь вимоги. Уряд, розумієш, Стахо, уряд під напором громадської думки.. пішов на поступки (Вільде, Сестри.., 1958, 391); Боротьба смердів змусила пануючий клас піти на поступки і зменшити тягар феодальної експлуатації (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 462); Роби́ти (зроби́ти) по́ступку кому — задовольняти чию-небудь вимогу, чиєсь прохання. [Функе:] Я згоден на цей шлюб, якщо ви, люб’язний сусіде, зробите мені маленьку поступку (Коч., II, 1956, 178).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 385.