ПОСХВА́ЧУВАТИСЯ, уємося, уєтеся, док., розм. Схопитися, швидко встати (про всіх або багатьох). Побудив усіх, посхвачувались усі (Сл. Гр.); Наймити посхвачувались, не встигли ще з’їсти по шматку хліба, — і знову кинулись до роботи (Н.-Лев., III, 1956, 297); Засвистіли свистки.., посхвачувались з своїх місць в’язні (Хижняк, Тамара, 1959, 203).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 392.