ПОСІВА́ННЯ, я, с., етн., заст. Дія за знач. посіва́ти 1. Обряд щедрівок, колядок і посівання розвивається тепер у нашому народі цілком на світській основі (Літ. Укр., 24.I 1964, 3); — І вже біжить юрба хлоп’ят, Торбинки латані — до п’ят, А в них пшениця-яровиця.. На посівання — лиш пшениця, А на підсівку вже кукіль… (Мал., Полудень.., 1960, 153).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 327.