ПО́СІДКИ, док., мн., заст., розм. Те саме, що посиде́ньки. Пішла жінка на посідки, а діти дома були (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 328.