ПОТАКА́ЙЛО, а, ч. і с., розм., заст. Той, хто завжди усім потакає. Се чоловік потакайло (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 396.
Що oзначає слово - "потакайло"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.