ПОТА́КУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. пота́кувати. Потакування панотця додало комісарові духу (Март., Тв., 1954, 385); Потакування начальству, підлабузництво, ябедництво вважалися найчорнішими пороками, і всякий, хто припускався подібних провин, ризикував.. назавжди позбутися захисту товариства (Добр., Олов. солдатики, 1961, 82).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 396.