ПОТЕЛИ́ТИСЯ, те́ляться, док. Отелитися (про всіх або багатьох корів). Подаровані корови всі потелилися (Ю. Янов., Мир, 1956, 273); — У нас є двадцять сім нетелей, які зимою потеляться і стануть коровами (Ряб., Жайворонки, 1957, 33).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 401.