ПОТЕНЦІА́ЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що потенці́йний. Промисловість Радянського Союзу вступає в шосту п’ятирічку із значно більшими, ніж це було раніш, потенціальними можливостями (Тич., III, 1957, 474); В результаті багаторічної праці вчених і дослідників визначено, що потенціальні енергетичні запаси Ангари становлять 90 мільярдів кіловат-годин електроенергії на рік (Наука.., 8, 1956, 14); // Який при першій нагоді може стати ким-небудь; можливий. — Це теж аргумент! — гукнула вона. — Самим озброїтись, а потенціального ворога — роззброїти! (Смолич, Мир.., 1958, 222); Русевич зміркував, що криком нічого Каргатові не доведеш і можна втратити повагу Петушека, потенціального спільника (Шовк., Інженери, 1956, 185).
∆ Потенціа́льна ене́ргія, фіз. — енергія, що зумовлюється взаємодією тіл або елементарних частинок, залежить від їх взаємного розташування і може проявитися в певних умовах. Енергія піднятої гирі, а також будь-якого піднятого над землею тягаря, енергія накрученої пружини, стисненого повітря є прикладами потенціальної енергії (Фізика, І, 1957, 114).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 402.