Потилишник, ка, м.
1) Подзатыльникъ. Геть, пріч, вбірайтесь відсіль к чорту, я вам потилишника дам. Котл. Ен. III. 36. Поти́лишниками нагодувати. Надавать подзатыльниковъ. Ном. № 3855.
2) = Крижівниця. Полт. г.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 377.