ПОТИ́СНУТИСЯ, нуся, нешся; мин. ч. поти́снувся, нулася, лося і поти́сся, ти́слася, лося; док.
1. Посунутися, відсунутися, звільняючи місце для кого-, чого-небудь; потіснитися. Чемно попросив [незнайомий] когось там потиснутися, поклав під стіну чемодан, всадовив.. Ганну і сам усівся поруч (Коз., Сальвія, 1959, 13); * Образно. Сьогодні печаль потиснулась у землянці Ганни Безсмертної; радість веселою ластівкою шугала, тріпотіла над матір’ю (Стельмах, Правда.., 1961, 32).
2. перен., рідко. Натовпом, штовхаючи один одного, протиснутися кудись. Народу в залі не поменшало; ті, що опізнилися до початку і чекали без місця за дверима в коридорі, потислися й собі досередини (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 409.