ПОТО́МСТВО, а, с.
1. Молоде, нове покоління стосовно старшого, батьків; нащадки. На самоті, без товариства, ..без чужого впливу виростало потомство родини Федоренків (Коб., III, 1956, 299); Вдячне потомство, звільнене від фашистських кошмарів, згадає героїв Букрина і Лютежа, згадає й оцінить стратегічну мудрість радянського командування (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 315).
2. Молодняк тварин або рослин (часто як наслідок схрещення видів, порід, сортів). Як показали наші дослідження, якщо одним з батьків буде слабка, низької хлібопекарської якості пшениця, то гібридне потомство незмінно даватиме понижену якість хліба (Хлібороб Укр., 6, 1970, 2); Потомство коней та ослів відзначається високою працездатністю, невибагливістю до корму, витривалістю, стійкістю до заразних хвороб, довголіттям (Рад. Укр., 5.VII 1962, 4); — Довелось мені одного разу прочитати Грегора Менделя, який схрещував… — Зелений і жовтий горох… — Ну, от, — саджаю, перевіряю і переконуюсь, що ознаки, справді, виявляються в потомстві в незмінному стані (Довж., І, 1958, 414).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 415.