ПОТОНУ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до потону́ти. Глоба все говорив про якісь потонулі яхти (Собко, Стеля.., 1961, 51).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 415.