ПОТО́ПЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. потопи́ти2, потопля́ти і потопи́тися. В основу твору «Загибель ескадри» покладені історичні події 1918 року, зв’язані з потопленням Чорноморської ескадри революційними матросами (Укр. літ., 10, 1957, 124); Потоплення великого танкера позбавляло заправки близько 5 тисяч літаків або 10 тисяч танків (Рад. Укр., 30.VII 1967, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 417.