ПОТОРО́ХКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Торохкати злегка або час від часу. На возі злегенька поторохкують червонобокі, в поливі миски (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 108); Розбризкуючи воду, повільно поторохкували по бруківці високі, з чорними шкіряними верхами фаетони нічних візників (Вітч., 2, 1968, 151).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 419.