ПОТРЕМТІ́ТИ, мчу́, мти́ш, док. Тремтіти якийсь час. Гуртом вибігли серни, потремтіли на тоненьких ногах та й почали щипати траву (Коцюб., II, 1955, 326).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 423.