ПОТРЕНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Тренуватися якийсь час. — Та ви б нашим сторожам футбольного м’яча купили! Вони потренуються та «Кубка СРСР» нам виграють! (Вишня, І, 1956, 416); — Запини! — волав піхотинець, відчайдушно скубучи коневі гриву.. — Нічого, потренуйся, старий! Чіпкіше, чіпкіше тримайсь! — і бійці аж за животи бралися, розважаючись кумедною їздою (Гончар, III, 1959, 72).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 423.