ПОТРЯСІ́ННЯ, я, с.
1. рідко. Дія за знач. потряса́ти, потрясти́ 1-3. Безперестанні перевороти у виробництві, безперервне потрясіння всіх суспільних відносин, вічна непевність і рух відрізняють буржуазну епоху від усіх попередніх (Комун. маніф., 1947, 17).
2. перев. мн., перен. Підрив основ, докорінні зміни чого-небудь. Капіталізм.. все частіше зазнає економічних потрясінь і криз, в результаті яких виробництво згортається, недовантаження промислового апарату збільшується (Наука.., 4, 1961, 14); III-IV ст. н. е. були часом великих соціальних потрясінь, глибокої кризи рабовласницького ладу (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 311).
3. перен. Сильна схвильованість, глибоке зворушення, тяжкі переживання. Ольга й Куниця в глибокому потрясінні стоять, притулившись одне до одного, і дивляться на вбитого (Коч., II, 1956, 364); Переконавшись на власні очі в тому, що Оверко зрадник і запроданець, Іван переживає тяжке моральне потрясіння (Укр. кіномист., II, 1959, 131); Гострі інфаркти та інсульти часто виникають услід за якимсь потрясінням (Літ. Укр., 14.I 1969, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 430.