ПОТУРА́ЛЬНИЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до потура́льник. — Цить, потуральнице! — кричав дід, блискаючи очима (Горький, Дитинство, перекл. Хуторяна, 1947, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 433.