ПОТІПА́КА, и, ч. і ж., лайл. Те саме, що потіпа́ха. Старий потіпака Глядить-глядить, поки з носа Потече кабака… (Гл., Вибр., 1957, 263).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 410.