ПО́ХВАТКО, діал. Присл. до по́хватки́й. Старший встав і почав дякувати рибалці за гостинність. І знову похватко загосподарювала дівчина (Ле, Наливайко, 1957, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 445.