ПОХЛЯ́ПАТИ, аю, аєш, док., розм. Хляпати якийсь час; хляпнути кілька разів. Аркадій Петрович опустився в широке крісло на чолі столу і похляпав рукою по сусіднім кріселці (Коцюб., II, 1955, 385).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 451.