ПОХМАРІ́ТИ, і́є, док., рідко. Те саме, що похма́ритися 2. Думнеє Чоло похмаріло… Мабуть щось тяжке, тяжкеє Вимовить хотілось? (Шевч., II, 1963, 43).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 451.