ПОХОЛОДНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.
1. тільки 3 ос. одн., безос. Те саме, що похолода́ти. Похолодніло раптом. Може, це від того, що починає вже дніти? (Вільде, Сестри.., 1958, 87).
2. перен. Те саме, що похолоді́ти 3. Коли вона опинилася нараз коло мене, висока, з обличчям, що прибрало вираз.. холоду й розказу [наказу], я сам похолоднів (Коб., III, 1956, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 457.