ПОЧАСТУ́НОК, нку, ч., діал. Частування, пригощання. Почався почастунок і.. протягнувся аж до пізнього вечора (Фр., II, 1950, 234); Після полуденку та почастунку скрипники розігралися, а челядь з легінями розтанцювалася (Черемш., Тв., 1960, 221); Запилені бійці і командири втомлено зупинялися біля воріт, дякували молодицям за почастунок (Козл., Весн. шум, 1952, 45).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 464.