ПОЧВА́РЛИВИЙ, а, е. Те саме, що почва́рний. Обабіч дороги, рівної, акуратної і припорошеної чистим білим снігом, чорніли страшні і почварливі згарища (Смолич, Дитинство, 1937, 59).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 466.