ПОЧЕПУРНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати чепурнішим, чепурним. Прибери пня, то й той почепурніє (Номис, 1864, № 1173).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 466.